Статті

ОРГАНІЗАТОРИ

 

 

 

 

 

 

 

Національна академія наук України,

Українське біохімічне товариство,

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ,

ДВНЗ «Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України»
 

 

 

ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ІМ. О.В. ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ

 Адреса: Київ-ГСП, вул. Леонтовича, 9; тел.: (044) 234 59 74;факс: (044) 279 63 65; secretar@biochem.kiev.ua

КОРОТКА ДОВІДКА

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України (сучасна назва інституту) заснований у Харкові в 1925 р. з ініціативи та за безпосередньої участі професора (у майбутньому всесвітньо відомого академіка) Олександра Володимировича Палладіна як Український біохемічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР (протокол № 44 засідання Президії Укрнауки від 10 жовтня 1925 р. – ЦДАЖР УРСР, Ф. 165, оп. 5, спр. 720, арк.. 33, 34, 37). Офіційне відкриття його відбулося 9 листопада 1925 р. Інститут працював на основі “Положення про “Український біохемічний інститут”, затвердженого Комісією НКО УРСР ще 9 червня 1925 р.

Директором інституту від дня його заснування до лютого 1969 року був Олександр Володимирович Палладін, а потім його було призначено Почесним директором, яким він і залишався до дня своєї смерті 6 грудня 1972 р. Надалі директорами інституту були: з лютого 1969 до лютого 1972 р. — академік АН УРСР Володимир Олександрович Бєліцер, з лютого 1972 до лютого 1977 р. – академік АН УРСР Максим Федотович Гулий, з березня 1977 до грудня 1988 р. – акад. АН УРСР Валерій Казимирович Лішко, з березня 1989 до жовтня 1992 р. – акад. АН УРСР Сергій  Васильович Комісаренко, із січня 1993 до травня 1998 р. – чл.-кор. НАН України Георгій Вікторович Донченко. У травні 1998 р. після повернення із закордонного відрядження інститут знову очолив С. В. Комісаренко.

Штат інституту на час його відкриття складався з директора, двох наукових співробітників, дев’яти аспірантів, одного служника і одного рахівника. Наукові дослідження цього невеликого наукового колективу були досить різноплановими, а за одержаними результатами – вельми плідними.

У грудні 1931 р. Український біохемічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Спочатку його співробітники працювали у приміщеннях різних установ, аж поки у 1935 р. інститут не перебазувався до власного будинку на вулиці Леонтовича, 9, який і зараз є головним корпусом цієї установи.

На початок 2019 року загальна чисельність співробітників інституту становить 278 осіб, в тому числі 156 – наукових співробітників, з яких: 23 – доктори (серед них – 3 академіки і 2 член-кореспонденти НАН України) і 72 – кандидати наук.

До структури Інституту входять 10 наукових відділів: молекулярної імунології (керівник – д.б.н., академік НАН та АМН України С.В.Комісаренко), у складі відділу працюють 2 лабораторії: імунології клітинних рецепторів (керівник – д.б.н., акад. НАН України, М.В. Скок);  імунобіології (керівник – д.б.н., проф. Д.В. Колибо); нейрохімії (керівник – д.б.н., проф. Т.О. Борисова); біохімії м’язів (керівник – д.б.н., академік НАНУ С.О.Костерін); структури і функції білка (керівник – д.б.н., чл.-кор. НАНУ Е.В.Луговськой); біохімії вітамінів і коензимів (керівник – д.б.н., проф. М.М. Великий); хімії і біохімії ферментів (керівник - д.б.н., проф. Т.В.Гриненко); сигнальних механізмів клітини (керівник - д.б.н., проф. Л.Б.Дробот); біохімії ліпідів (керівник – д.б.н., чл.-кор. НАН і АМН України Н.М.Гула; в.о. зав. відділу, к.б.н. Г.В. Косякова); молекулярної біології (керівник – д.б.н., чл.-кор. НАН України О.Г.Мінченко); науково-технічної інформації (керівник – к.б.н., ст.н.сп. В.М.Данилова).

До структури Інституту також входять спеціалізовані наукові центри (Центр колективного користування приладами, Випробувальний біологічний центр, Постійний тендерний комітет), а також загальноінститутські науково-технічні та науково-допоміжні підрозділи: віварій дослідних тварин; експлуатаційно-технічний відділ; господарче обслуговування.

На базі Інституту працює Українське біохімічне товариство, яке є рівноправним членом Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) та Міжнародного союзу біохімії і молекулярної біології (IUBMB).

Основними напрямами наукової діяльності Інституту є:  
-        дослідження структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових та надмолекулярних систем;
-        вивчення молекулярної організації метаболічних процесів та механізмів їх регуляції біологічно активними речовинами;
-        розробка біотехнологій та нанобіотехнологій для медицини, сільського господарства, екології та промисловості.

Наукові дослідження Інституту фінансуються державою з бюджету Національної академії наук України, а також із позабюджетних джерел – грантів вітчизняних наукових програм, держзамовлень, зарубіжних грантів.

З часу заснування Інституту біохімії і донині його співробітники беруть активну участь у вихованні наукової зміни на всіх етапах: від навчання учнівської і студентської молоді до підготовки фахівців високої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Аспірантуру за ці роки закінчили понад 300 осіб. На базі Інституту працює Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук зі спеціальностей «Біохімія» і «Біотехнологія».

Інститут видає два наукові часописи – «Український біохімічний журнал», який було засновано О.В. Палладіним у 1926 році під назвою «Наукові записки українського біохемічного інституту» (тепер має назву “Ukrainian Biochemical Journal”), та з 2008 року - «Біотехнологія» (тепер – “Biotechnologia Acta”). Головний редактор обох часописів – С.В. Комісаренко.

Одним із найстаріших підрозділів Інституту є наукова бібліотека, яка працює з 1925 року (завідувачка – В.В. Редіна). Бібліотека має унікальний та досить великий фонд вітчизняної і зарубіжної періодики, монографій, довідкової літератури з біохімії і низки суміжних наук — фізіології, молекулярної біології, біофізики, медицини, імунології, фармакології, а також численних енциклопедичних видань

При Інституті біохімії працює Меморіальний музей О.В. Палладіна, створений у 1973 p. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР. Експонати музею висвітлюють життєвий шлях, наукову, науково-організаційну, педагогічну і громадську діяльність засновника інституту та відомої у світі української школи функціональної біохімії. Як філія Державного музею історії м. Києва, Меморіальний музей О.В. Палладіна фактично є центром вивчення і пропаганди історії біохімічної науки в Україні (куратор музею – к.б.н. В.І. Назаренко).

За понад 90 років своєї історії Інститут зробив значний внесок у скарбницю досягнень світової біохімічної науки. Національним надбанням стали доробки наукових шкіл видатних учених, фундаторів найважливіших напрямів біохімії – академіків О.В. Палладіна, Д.Л. Фердмана, Р.В. Чаговця, М.Ф. Гулого, В.О. Бєліцера, С.В. Комісаренка та багатьох інших.

Співробітниками Інституту одержано понад 300 авторських свідоцтв і патентів, отримано низку принципово нових результатів, які сприяють створенню нових біотехнологій, способів хімічної модифікації біологічно активних речовин, розробці тестів для вдосконалення діагностики і лікування різних захворювань. До речі, слід назвати деякі з них, зокрема засіб зупинення кровотечі та прискорення загоєння ран «Вікасол»; білкові кровозамінники (БК-8) та білкові препарати системи зсідання крові (фактори VІІІ і ІХ); протипухлинний препарат «Мебіфон»; антиалкогольний препарат «Медихронал»; вітамінно-мінеральні комплекси з вітаміном D3 для лікування остеопорозу і кісткової системи в цілому: «Відеїн», водорозчинний препарат вітаміну D3 для немовлят, «Кальмівід-М», «Мебівід»; препарат для підвищення життєстійкості організму «Метовітан»; тест-системи для діагностики загрози тромбоутворення, імунодіагностичні тест-системи для скринінгу протидифтерійного імунітету та захворювання на туберкульоз, набори високоефективних добавок до кормів сільськогосподарських тварин тощо. Одержано низку принципово нових результатів, що сприяють створенню сучасних біотехнологій, зокрема нанобіотехнологій, розробленню аналітичних приладів нового покоління біосенсорів, способів хімічної модифікації біологічно активних речовин природного походження, розробленню тестів для вдосконалення діагностики і лікування різних захворювань людини.

За останні роки в Інституті створено унікальну колекцію гібридом — продуцентів моноклональних антитіл для діагностики системи гемостазу, туберкульозу, діабету, кашлюка та деяких інших захворювань.

За значний внесок у розвиток фундаментальних біохімічних досліджень, підготовку наукових кадрів, розробку низки технологій одержання нових лікарських препаратів і біологічно активних речовин, а також тестів для вдосконалення діагностики і лікування різних захворювань багатьох співробітників Інституту було відзначено державними нагородами. Так, свого часу звання Героя соціалістичної праці отримав академік О.В. Палладін, Героя України – академік М.Ф. Гулий. Співробітниками Інституту одержано 16 Державних премій СРСР і УРСР/України, 20 премій ім. О.В. Палладіна НАН України; дев’яти вченим присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки УРСР/України».

Інститут біохімії зберігає в академічній природничій науці найкращі традиції, започатковані корифеями вітчизняної біохімії — академіком О.В. Палладіним та його найближчими послідовниками, які заклали основи для розвитку біохімії в новому ХХІ ст., і є сьогодні загальновизнаним лідером у своїй галузі.

Ви тут: Головна